Способи комунікації з учасниками освітнього процесу (затверджено педагогічною радою № 3 від 14.12.2021 р.)
Вчителі-учні
1. Комунікація через соціальні мережі (вайбер-групи, Zoom, Skype, class-room, тощо)
2. Внутрішньошкільна комунікація:
- безпосередня комунікація (консультація, бесіди, години спілкування)
- шкільні ЗМІ ( радіо, газети, оголошення)
3. Телефонний зв'язок
4. Електронний щоденник
5. Веб-сайт ліцею
6. Гугл-форми
Вчителі-батьки
1. Комунікація з адміністрацією відбувається згідно з затвердженими годинами прийому.
2. Комунікація через соціальні мережі (вайбер-групи, тощо)
3. Батьківські збори, ліцейна конференція, засідання Ради ліцею
4. Безпосередня комунікація в позаурочний час за попереднім узгодженням
5. Шкільні ЗМІ (газети, оголошення)
6. Телефонний зв'язок
7. Електронний щоденник
7. Веб-сайт ліцею
8. Гугл-форми
Спілкування з учасниками освітнього процес відбувається в робочий час.
Комунікації ліцею у соціальних мережах: переваги, проблеми та можливості
Однією із критично значущих складових управлінського процесу у закладі освіти є інформування учасників освітнього процесу та громади про свою діяльність на відкритих загальнодоступних ресурсах.
Без оперативного та повного інформування неможливо створити та підтримувати довіру до роботи закладу, що є обов’язковою умовою для ефективної освітньої діяльності. Саме тому керівництво організовує діяльність закладу освіти на умовах інформаційної відкритості та комунікації з учасниками освітнього процесу і громадою.
Для того, щоб бути успішними комунікаторами в сучасному інформаційному просторі ми пропонуємо:
– бути наполегливими та послідовними в донесенні своїх думок, ідей та фактів: аудиторія буде вдячна за точну навігацію в хаосі освітньої інформації;
– щоб бути почутим, повторювати повідомлення багато разів різних форматах через інтерв’ю, подію, фото, інфографіку тощо;
– знати, що турбує та що цікавить наші аудиторії, та будувати свою діяльність і комунікацію з урахуванням цього;
– завжди тримати у фокусі зусилля та ресурси на місії закладу;
– концентруватися на простоті й доступності повідомлень;
– мати унікальні історії, що надихають;
– максимально наблизитися до своїх аудиторій.
Багато уваги у курсі приділяється антикризовим комунікаціям, мета яких одразу і рішуче відмовитися від спроб приховувати будь-які непередбачувані чи навіть неприємні для закладу освіти події: всеохоплююче проникнення у суспільне життя сучасних засобів комунікації робить абсолютно неможливим будь-яке приховування інформації. Слід пам’ятати один із важливих принципів суспільної комунікації: хто першим повідомив про подію, той значною мірою і визначає подальший розвиток її медійного висвітлення.
Повідомлення про непередбачувану подію має складатися із трьох обов’язкових компонентів, які надають відповідь на наступні запитання:
– «що сталося?» – надаємо повну інформацію про подію, одразу блокуючи або принаймні суттєво зменшуючи можливості недостовірного інформування з цього приводу;
– «що ми робимо?» – школа демонструє свою активну позицію у вирішенні проблеми, яких вжито заходів, щоб усунути проблемо, кого додатково було залучено та поінформовано;
– «чого очікувати?» – знімаємо або принаймні суттєво зменшуємо некомфортний для людини стан невизначеності, показуємо найбільш можливі шляхи розвитку події.
Наприкінці, звичайно, треба обов’язково повідомити про те, як вирішено проблему. При цьому також треба бути відвертими – і якщо проблему на шкільному рівні остаточно вирішити неможливо через певні причини – треба обов’язково повідомити про це і проінформувати про подальші дії щодо її вирішення.
Оскільки інформування та комунікація базуються на процесах розповсюдження та обміну інформацією, дуже важливо знати, як здійснюються ці процеси і як можна їх ефективно організувати. Побудова якісного інформування учасників освітнього процесу та громади багато в чому може посприяти підвищення рівня медіаграмотності керівництва та педагогічних працівників закладу.
Головна особливість соціальних мереж – інтерактивність. Відтак, соціальні мережі виступають одночасно сервісом для взаємодії окремих індивідів (лідерів думок, шанувальників закладу освіти) та спілкування великих соціальних груп. У зв’язку з великим обсягом залучених користувачів можна вважати цю середу досить потужним інструментом для підтримки освітніх змін та роз’яснення реформ, механізмом конструювання комунікативного простору та консолідації сучасного суспільства.
Учні разом із батьками залучаються до вирішення суспільно важливих проблем – допомога і підтримка воїнів АТО, дітей-сиріт, людей похилого віку, лікарень, безпритульних тварин тощо. Як показує контент-аналіз сторінок та загальнодоступних груп закладів загальної середньої освіти у Facebook, адміністрація ліцею вдається саме до соціальних мереж як найбільш дієвого інструменту організації відповідної роботи та подальшого звітування про неї. Ще одним прикладом консолідації учасників освітнього процесу з використання соціальних мереж є налагодження успішної проєктної діяльності, починаючи від конкурсів і завершуючи громадськими бюджетами, тематика освітніх проєктів у яких спрямована переважно на ремонт чи облаштування території та приміщень навчальному закладі, а також створення творчого, розвивального чи інклюзивного середовища. Перевагою сторінки закладу у соціальній мережі, на відміну від офіційного сайту, є наявність «розвантажувальної» інформації. Такою може стати надихаюча інфографіка чи веселі дописи, що сприяють не лише підняттю настоїв учасників спільноти, а й, «ненароком», навчають та виховують.
Коментарi